Наведено результати дослідження антигіперглікемічних та антиатерогенних властивостей діакамфу на кролях за умов експериментального цукрового діабету 2 типу. Встановлено, що тривале (протягом 2 міс) введення діабетичним кролям діакамфу сприяє досягненню у них стійкого глікемічного контролю, що корелює з відновленням показників коефіцієнта функції бета-клітин, інсулінемії та зниженням атерогенного індексу до рівнів відповідних показників інтактного контролю. Показано, що діакамф у порівнянні з метформіном у вдвічі нижчій дозі має певні переваги за встановленими властивостями.

Исследовано влияние диакамфа на показатели липидного обмена и ЭКГ у кролей с индуцированным дитизоном сахарным диабетом. Установлено позитивное влияние диакамфа относительно снижения уровней триглицеридов, свободных жирных кислот и общего холестерина, а также нормализации артериального давления и некоторых показателей ЭКГ у диабетических животных.

На основании проведенных фармакологических исследований доказана целесообразность создания нового комбинированного антидиабетического средства на основе диакамфа и метформина для лечения проявлений метаболического синдрома X.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-52

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано фармацевтичну комбінацію двох лікарських речовин - діакамфу та метформіну для розробки на їх основі антидіабетичного засобу. Проведеними фармакологічними дослідженнями встановлено потенціювання гіполіпідемічних, антиатерогенних та антиоксидантних властивостей діакамфу та метформіну, а також зниження у 5,3 раза токсичних властивостей метформіну у складі фармацевтичної комбінації з діакамфом. Запропоновано склад і розроблено раціональну технологію комбінованого антидіабетичного засобу в капсулах, яку опрацьовано за промислових умов. Розроблено методики стандартизації антидіабетичного засобу в капсулах з відповідною валідацією спектрофотометричного визначення кількісного вмісту діакамфу та метформіну в лікарській формі.

Наведено літературний огляд та актуалізовано проблеми синдрому інсулінорезистентності. Наведено методи корекції його проявів. Представлено фармакологічні групи препаратів, що застосовуються для зниження проявів синдрому інсулінорезистентності, та розглянуто їх терапевтичні та побічні ефекти.